сікти

січу́, січе́ш, недок.

1) перех. Рубати що-небудь на дрібні частини чимсь гострим; подрібнювати. || Відрубувати, відтинати; відсікати. || Завдавати ударів холодною зброєю. || Влучаючи в що-небудь, пробивати, кришити і т. ін. (про дію куль, снарядів тощо). || Швидким рухом, ударом чого-небудь розтинати, розрізати (повітря, воду, хвилі і т. ін.). || Прорізувати простір, хмару і т. ін. (про промінь, прожектор і т. ін.). || Пошкоджувати стебло, листя рослин, виїдаючи дірки (про комах).

2) перех. і без додатка. Бити, карати (батогом, різкою, лозиною і т. ін.); шмагати, пороти. || Хльоскати по чому-небудь (про гілки, високу траву і т. ін.).

3) перев. у сполуч. зі сл. словами, язиком, перех. і неперех., перен. Говорити щось різке, неприємне.

4) неперех., перен. Сильно, безперервно йти, лити струменем (про дощ); періщити.

5) перех. і неперех. З силою бити, вдаряти (про дощ, вітер, сніг і т. ін.). || безос. || Виявляючись з особливою силою, викликати болісні відчуття (про дію морозу).

6) перех. і неперех., розм. Безперервно та інтенсивно стріляти, обстрілювати з автоматів, кулеметів тощо.